Уявіть собі острів посеред моря. Навіть кілька островів, а точніше, три. З вершини, з висоти неба, коли визираєш із мізерного віконця літака, ці острови виглядають точнісінько, як на картинці (чи на карті, чи на глобусі, як вам вже заманеться) – три плямки на синюшному фоні моря. Саме так ти все це уявляв, думаючи про слово «острів», яке саме по собі вже смакує екзотикою: велике зелене листя пальмового гілля, сипучий, ніжний, гарячий пісок, скелі, які звисають над молочними хвилями Середземного моря, що приємно дихає тобі в обличчя теплим вітерцем. Погляд продирається крізь пил хмар і ловить неперевершений краєвид, –  і тобі вже хочеться ступити кроком туриста на ці незвідані твоїм духом і плоттю землі. Коли думаєш про слово «острів», неодмінно чомусь пригадується «Робінзон Крузо», натомість, варто думати про «Одісею» …

А насправді все не так. Ну…майже не так. Із середини Мальта виглядає дещо інакше, ніж із вершини пташиного польоту. Ось ви виходите із літака, –  і вас зустрічають ряджені розфарбовані дівчата в народному вбранні. І відразу чекаєш, що на шию тобі накинуть вінок із квітів. А ні! Замість того, музика, гвоздики та солодкі тістечка, –  красуні вітають тебе і дякують, що приїхав до них на відпочинок. Початок зовсім не поганий, правда? Потім, звісно, готель, а точніше, його пошук. Ви маєте карту і вмієте скласти два слова по-англійськи? Цього вам достатньо, аби швидко зорієнтуватися, визначити мету і вибрати правильний до неї напрямок. Не знаю, чи цікаво комусь буде читати про готельний сервіс… Думаю, досить буде зауважити, що не завжди чотири зірки – це ознака вишуканого обслуговування, а в усьому іншому – готель, як готель.

Окремо варто говорити про  Мальту, її сусіда Ґозо і їхнього крихітного братика – Коміно (про останній нічого не скажу, бо там не були). Це три острови, про які ви часто будете чути, якщо ваша мета названа узагальнено – Мальта. Власне, саме на Мальті ваш літак приземлиться, саме на Мальті розташовані основні розважальні заклади, ресторани, національний акваріум і т.д. І саме на Мальті ви проведете більшу частину свого відпочинку, купуватимете сувеніри, подарунки, відвідаєте недільний базар, побуваєте в столиці – Валетті, будете купатися в готельних басейнах, або грітися (чи згоряти) на піщаних чи кам’яних пляжах. Мальта захопить вас скелями та морем, і здивує порожніми містами та замкненими ресторанами (саме тоді, коли ви голодні), можливо, збентежить однаковість будиночків і тиша вуличок (тоді згадайте казку про Аладіна), може, роздратує рвучким сильним вітром (незмінний атрибут і навіть господар острова). Мальта потішить досить помірними цінами (лише, прошу, не бавтеся, як я, в математику і не переводьте ціни, подані в євро на польські злоті чи українські гривні, адже тоді вони не здадуться помірними). На Мальті небагато міст і варто побувати крізь, де тільки встигнете. Валетта, Мдіна, Моста, Квавра… Скрізь цікаво і є що побачити. Особливо цікаво було нам забрідати туди, де майже ніхто не ходить, про що не пишуть в туристичних путівниках, куди безпосередньо не доїхати автобусом. Якщо хочете справді подорожувати, побачити щось нове незвичайне, екзотичне, то на Мальту варто їхати на в квітні, саме тоді, коли ще немає спеки і багато туристів. Якщо ж ваше бажання – басейни і море, то вибирайте спекотніший місяць.

Але є ще Ґозо! Ґозо – зовсім не  такий, як Мальта. Там все інше –  і рослинність (значно більша і зеленіша), і море (молоко, яке ніби збивається в сметану об тверді скелі острова), і дороги, і будинки, навіть атмосфера якась інша. А Мальта від Ґозо – це всього-на-всього десять-п’ятнадцять хвилин переправи на катамарані! До речі, плисти по морю, хай навіть п’ятнадцять хвилин, – це не лише чудовий краєвид, але й сильний, пронизливий вітер, який зриває не лише те, що у вас на голові, але й саму голову. Тому не можу сказати, що отримала від того плавання райську насололоду. Тільки-но вийдете з порту – вас зустрінуть вони – продавці туристичних поїздок. Не робіть того! Замість заплатити п’ятнадцять євро за тур-автобус, який їздить конкретним маршрутом, краще купіть квиточок за півтора євро на весь день і будете самі вибирати собі шлях, який виявиться не просто не гіршим, а значно кращим та цікавішим за будь-який тур. І ось, ви сідаєте в черговий автобус, який везе вас по черговому морсько-гіському серпантині і висаджує біля скель… Ґозо настільки гарний, приємний та затишний острів, що варто було би подумати, де бронювати готель. Цікаві гірські спуски, стежинки та ущелини, вузенькі доріжки та мости, високі та низькі скелі, морські хвилі та потічки, маленькі заливи та великі солоні озера. Ґозо – зелений, розкішний, приємний на дотик та на смак, на нюх та на подих. Чому ніхто не пише про Ґозо, а лише виключно про Мальту? Звісно, Мальта більша за розмірами та можливостями, але, якщо говорити про мальовничість, то Ґозо – достойний конкурент.

Тут, на островах, ви побачите таку різноманітність людей, про яку далеко не кожна книжка напише. Колоритності рас і націй, мов і діалектів, кольору очей та шкіри, запаху моря, вітру, парфумів та риби, – цьому всьому немає меж. Основних мов дві – англійська та мальтійська, але ж тут безліч туристів з усіх куточків світу, і…знаєте, що? Це відчуття неможливо передати, коли твою мову не розуміє ніхто, і вони – унікальна. Може, для когось це здасться дивним, але ми отримували вдесятеро більшу насолоду, спілкуючись українською мовою на острові, ніж в будь-якій іншій європейській країні. Вуха ловили безліч різних незнайомих звуків, їх було багато, але всіх можна було би згрупувати: англійська, німецька, французька, італійська, польська, навіть російська! Перелічені мови билися між собою, наче пташки у тісній клітці. Мови ґелґотали, сварилися, сміялися, шепотіли, і лише українська мова – співала. Можете назвати це, як вам завгодно. Приємно було усвідомити ще один факт: кожен іноземець, з яким довелося поспілкуватися, знав, що таке Україна. Більше того, наступне запитання було: «А з якої частини України ви походите?» Світ знає. Світ – це не лише політики, канцлери і президенти. Люди. Жодного разу нас не ототожнили, не поплутали, не змішали з «братнім» народом. На слово «Україна» реакцією було усмішка, приправлена кількома словами, на кшталт «А… так, у вас там тяжко зараз». І це теж було приємно. Але повернімося до Мальти.

Чи можна назвати Мальту прекрасною? Ні. Не можна. Але це моя думка.

– Я побував в багатьох країнах, але кращого місця для життя, ніж Мальта, немає. Тут тепло, приємно, а головне, безпечно!

Ви можете гуляти наодинці навіть опівночі, – ніхто вас не зачепить. Тут немає грабунку, вбивства, насильства. Тут спокійно і вільно, – переконував нас мальтієць.

Може й так. Але Мальта – це майже постійне літо. Температура повітря нижче 15-16% не опускається. Проте тут страшнючі вітри. Безперестанку. Крім того, подейкують, що в конкретні пори року ці вітри навіюють дуже багато піску. А ще, це все ж таки острів посеред моря. А море – непередбачувана штука.  А ми, в Україні, маємо різноманіття чотирьох пір року. Маємо золоту осінь із жовтогарячим листям, білу зиму з ранковим інеєм та морозними візерунками на вікнах, молоду весну  і народженням нового життя, також спекотне літо і дозрілі плоди. В країні є і гори, і скелі, і море, і пісок, і рослинність, і замки, озера та озерця. Добре подорожувати, звідувати, вивчати, пізнавати. Добре спілкуватися з новими людьми, вдивлятися в їхні очі, відчувати їхній настрій. А ще добре мати місце, куди можна завжди повернутися. А краще місце для життя на Землі, здогадуйтеся та вибирайте самостійно…