Існує дивна порода жінок, які, ніби, не здатні коритися, які все життя присвячують боротьбі… Вони часто успішні, такі жінки, вони освічені та розумні, володіють мистецтвами музики, театру, кіно… Лише одне мистецтво ніяк не бажають осягати – мистецто жити.

Read more

«Усі кажуть, що література повинна дотримуватися фактів, і чим факти точніші, тим

література правдивіша…»
Вірджинія Вулф

Варшава. 25 серпня, 2013 рік, за півтори години до Параду народів.
Церква Успення Пресвятої Богородиці і Священномученика Йосафата. На подвір’ї церкви зібралося багато прихожан – сьогодні варшавські українці ще раз відзначають День Незалежності України, який відбувся якраз напередодні. Молоді сім’ї з дітьми, середнього віку жінки та чоловіки, молодь і студенти. Після частування і молитви за Україну люди завели пісню. Read more

– Та який з тебе українець? – випалила я. – Народився і виріс у Польщі, є громадянином Польщі, спілкуєшся польською мовою… до України маєш досить опосередковане відношення… Те, що твої предки були українцями… Добре. Маєш ти українську кров. Але це не є основним показником твоєї приналежності. Можна постійно розхитувати і посувати історію задля пояснення і навіть виправдання деяких фактів, але дивимося реально на речі. Ти – поляк. Read more

Мабуть, всі розуміють, що лежати на стаціонарному лікуванні не надто приємне проведення часу?! А коли ви туди потрапляєте, щоб зберегти життя, яке у вас щойно зародилося і вже під загрозою? Коли ваш біль стає болем дитини, якій від зачаття лише кілька тижнів? І коли ви розумієте, що це ваша провина, це ви не вбереглися, не вберегли – не змогли…чи не захотіли. Read more

Одного разу почула про себе таку фразу: «Ніколи ще відкрита книга не була такою таємничою». Не здивувалася, не зраділа, не засмутилася – усміхнулася у відповідь.
Ще згодом мене запитали: «Яка ж ти, коли справжня? Мені цікаво побачити тебе таку, якою ти є» – не образилася, не обурилася – усміхнулася у відповідь.
За деякий час мені сказали: «Ти так зараз говориш…всі твої жести, міміка…ні, я не кажу, що це не щиро, я вірю тобі…але…якось дивно це… ніби ти на сцені граєш роль», – не відчула нічого тоді…навіть не усміхнулася – просто заплющила очі. Read more