Header image alt text

Antares

Цікаво. Актуально. Для душі.

12Уявіть собі острів посеред моря. Навіть кілька островів, а точніше, три. З вершини, з висоти неба, коли визираєш із мізерного віконця літака, ці острови виглядають точнісінько, як на картинці (чи на карті, чи на глобусі, як вам вже заманеться) – три плямки на синюшному фоні моря. Саме так ти все це уявляв, думаючи про слово «острів», яке саме по собі вже смакує екзотикою: велике зелене листя пальмового гілля, сипучий, ніжний, гарячий пісок, скелі, які звисають над молочними хвилями Середземного моря, що приємно дихає тобі в обличчя теплим вітерцем. Погляд продирається крізь пил хмар і ловить неперевершений краєвид, –  і тобі вже хочеться ступити кроком туриста на ці незвідані твоїм духом і плоттю землі. Коли думаєш про слово «острів», неодмінно чомусь пригадується «Робінзон Крузо», натомість, варто думати про «Одісею» … Read more

IMG_1697…З того часу минули роки. Але, як говорив Ріхтер, спогади – це єдиний рай, із якого нас ніхто не може вигнати. І напередодні чергових прощ до Тезе хотілося би поділитися цим раєм…

Тезе – французьке селище, у якому було започатковано екуменічну спільноту. Започаткував рух у 1940 році брат Роже, який, об’єднавши навколо себе однодумців, згодом створив спільноту, метою якої стало життя згідно з Євангелієм і поширення його серед людей. Спочатку брат Роже попри матеріальні труднощі, просто допомагав біженцям під час Другої Світової війни, надаючи їм притулок, їжу та одяг. Згодом, перебуваючи у Женеві, він зумів згуртувати інших братів для створення спільноти і у 1944 році вони повернулися до Тезе. На сьогодні спільнота складається з понад сотні монахів різної національності та конфесії. До Тезе щоліта з’їзджається від трьох до п’яти тисяч переважно молодих людей з усього світу. Крім того, так звані, зустрічі Тезе відбуваються протягом року у великих містах Європи.

Вперше українська група віруючої молоді змогла потрапити на прощу після отримання Україною незалежності. На той час кількість осіб не перевищувала 20. На сьогодні українські прочани активно відвідують зустрічі Тезе і є там бажаними й  очікуваними гостями…

Read more

Я Вас люблю

By viktorka
Filed Under Вірші  | | No Comments»

love_concept_2_free_photo-690x457Я Вас люблю!

Весь світ хай буде проти!

Нехай мене ведуть на ешафот, – я Вас люблю!

Й любити буду доти, доки жива…

З небесних хай висот на мене сипле блискавки диявол,

тому що Бог вже виправдав мій гріх.

Я – виняток із всіх життєвих правил.

Я – найсолодша від усіх утіх…

Меланхолія

By viktorka
Filed Under Роздуми  | | No Comments»

kawaВін ніколи не приготує мені кави: ні з вершками, ні з молоком, ні з цукром, ні з корицею. Він просто не любить кави. Він не зможе розділити зі мною насолоду кавового смаку, бо на одне моє прохання спробувати, скривиться, як від кислиці.

Але він приготує мені чаю. І капучіно. І гарячий шоколад. І гаряче вино з медом, корицею, гвоздикою і шматочками апельсина. Він приготує для мене суші. І стушкує кролика. Ще він зробить для мене чудовий десерт із морозива, фруктів та сиропу.

А ще я можу сміливо розраховувати на вечір кіно з цукерками і смачними тістечками…

А каву я приготую собі сама:)

На-дія

By viktorka
Filed Under Роздуми  | | No Comments»

sonnenuntergang-baeume-420x420Кожного вечора я, дивлячись на свого чоловіка, і, слухаючи його аналіз чергових новин з України, мовчки чи шепотом дякую Богу, що наразі мій чоловік тут, зі мною, в безпеці. Щовихідних, спостерігаючи, як він вчиться поводитися зі зброєю (нехай навіть не справжньою) як готується до чергового виїзду на приватні військові навчання, як одягає військову форму, спеціально придбану на випадок «якщо»… я міцно сама себе обіймаю за плечі, аби втихомирити гарячку. Часом, йдучи зі своїм маленьким сином, трапляється побачити чоловіків у військовій формі. «Хто це, мамо, – питає мене малеча. І ще перед тим, як я встигну набрати повітря для відповіді, він говорить – це, як тато, так?»

Read more